СТАТУТ
УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
«ШКІЛЬНА РОДИНА»

Розділ І.

Загальні положення.

Стаття 1.

Офіційною назвою органу учнівського самоврядування Кузьминецької ЗОШ І – ІІ ступенів є Шкільна родина.

Стаття 2.

Шкільна родина - самостійне, добровільне, демократичне об’єднання учнів Кузьминецької ЗОШ І – ІІ ступенів.

Стаття 3.

Дія даного статуту поширюються на всіх учнів навчального закладу, незалежно від класу, віку, виконуваних ними доручень.

Стаття 4.

У своїй діяльності Шкільна родина керується нормативно-правовими актами: Конституцією України, Всезагальною декларацією прав людини, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України «Про дитячі та молодіжні громадські організації», даним статутом.

Стаття 5.

Шкільна родина пропагує дружні взаємини та співпрацю. З різними громадськими об’єднаннями на принципах взаємоповаги і незалежності, співпрацює з педагогами і батьками.

Стаття 6.

Шкільна родина може мати свою символіку, засоби масової інформації.

Розділ II.

Мета та завдання діяльності органів

учнівського самоврядування.

Стаття 7.

Усебічно розвиватися ,самовдосконалюватися, само реалізовуватися на благо собі, своїмровесникам, своїй родині, народу України.

Стаття 8.

Забезпечувати і захищати права та інтереси учнів закладу, поширювати серед дітей інформацію про шляхи захисту своїх прав та свобод.

Стаття 9.

Створювати умови для самореалізації дітей та учнівської молоді, залучення їх до участі у прийнятті рішень на рівні класу та навчального закладу;формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ шкільного життя, оволодіння наукою управління.

Стаття 10.

Сприяти всебічній реалізації дітьми та підлітками своїх інтересів, здібностей, прав тв. Свобод на засадах загальнолюдських цінностей.

Стаття 11.

Формувати навички самоврядування, соціальної активності і соціальної відповідальності у процесі практичної громадської діяльності.

Стаття 12.

Згуртовувати учнів навчального закладу для добрих, корисних, цікавих справ, розвитку їх творчих здібностей.

Стаття 13.

Сприяти культурному розвитку, духовному збагаченню дітей та учнівської молоді Кузьминецької ЗОШ І – ІІ ступенів.

Розділ III.

Учнівське самоврядування у навчальному закладі.

Стаття 14.

Органи учнівського самоврядування використовують різноманітні форми роботи, спираючись на запити,інтереси,творчість та ініціативу учнів , батьків та педагогів . Президент Шкільної родини безпосередньо взаємодіє з адміністрацією, батьківським комітетом навчального закладу.

Стаття 15.

Діяльність Шкільної родини ґрунтуються на засадах:

· самостійності учнівського самоврядування у межах своїх повноважень
при вирішенні проблем в організації життєдіяльності навчального закладу;

· відповідальність органів учнівського самоврядування перед учнями, педагогами та батьками;

· наділення лідерів учнівського самоврядування повноваженнями та обов’язками ,які затверджуються учнівською конференцією;

· різноманітності форм організації учнівського самоврядування.

Стаття 16.

Самоврядування Шкільної родини має двоступеневу структуру-самоврядування учнів навчального закладу та органи самоврядування класів, дві частини якої тісно пов’язані між собою та працюють за спільно узгодженими програмами та планами.

Стаття 17.

Функціонування органів самоврядування здійснюється згідно зі структурою:

· Міністерство освіти

- веде облік відвідування;

- здійснює контроль за виконанням режиму дня;

- організовує взаємодію в навчанні;

- здійснює підготовку і проведення олімпіад, конкурсів ,знавців, ерудитів, предметних вечорів.

· Міністерство дисципліни і порядку

- організовує самообслуговування;

- контролює прибирання класів, благоустрій шкільної території;

- забезпечує участь школярів у дрібному ремонті;

- веде облік санітарного стану класів і кабінетів;

- сприяє вихованню свідомої дисципліни і культури поведінки учнів з школі і за її межами;

- виконання всіма школярами Правил для учнів; виконання правил внутрішнього розпорядку школи, єдиних педагогічних вимог;

- контролює зовнішній вигляд учнів;

- веде пропаганду по боротьбі з курінням і алкоголізмом;

- проводить роботу з учнями, які порушують дисципліну;

- приймає участь в обговоренні характеристик випускників школи.

· Міністерство милосердя

- здійснює благодійну діяльність, що сприяє розвитку людинолюбства, співчуття до труднощів і турбот інших людей;

- допомога пристарілим, інвалідам, ветеранам, одиноким;

- стимулює моральну повноцінність ровесників-дітей інвалідів, залучає їх до своїх колективних справ.

· Міністерство культури і відпочинку

- здійснює оформлення школи:

- сприяє створенню гуртків, клубів, студій, творчих об'єднань естетичного циклу;

- організовує вечори відпочинку, дозвілля на перервах.

· Міністерство охорони здоров’я та спорту

- організовує спортивні змагання, шкільні олімпіади, туристичні походи, змагання;

- організовує роботу спортивних секцій в школі;

- організовує систему тренувань по підготовці козацьких турнірів;

- слідкує за збереженням спортивного інвентарю.

· Міністерство інформації

- випускає газети, які інформують учнів та вчителів школи про життя в школі;

- випускаються газети приурочені знаменним датам у школі та в країні;

- висвітлює рейди - перевірки;

- допомагає оформляти актовий зал до різних концертів та вечорів.

Мер класу – координує роботу класу, доводить до класу задачі роботи парламенту.

Їх функції та програми діяльності затверджуються учнівською конференцією навчального закладу.


Стаття 18.

Вищим органом учнівського самоврядування є загальношкільна учнівська конференція, яку скликають двічі на рік.

Стаття 19.

Загальношкільна учнівська конференція має такі повноваження:

· затверджує нові програми, положення, плани роботи та інші важливі документи і рішення;

· затверджує кількісний і персональний склад Шкільної родини (учнівського парламенту);

· приймає рішення,що стосуються діяльності Шкільної родини і є обов’язковими для виконання;

· приймає рішення, які спрямовані на покращення навчально-виховного процесу у навчальному закладі і носять рекомендаційний характер.

Стаття 20.

На період між загальношкільними учнівськими конференціями керівництво учнівським самоврядуванням навчального закладу здійснюється парламентом.

Стаття 21.

Шляхи активізації роботи учнівського самоврядування:

· організація навчання дітей-лідерів;

· проведення анкетувань, досліджень, які сприяють виявленню тенденцій розвитку самоврядування;

· включення до переліку питань засідань учнівського парламенту теоретичних питань, які дають змогу активізувати їх діяльність;

· творчий та нестандартний підхід до організації діяльності;

· використання інтерактивних форм роботи;

· введення різних форм відзнак, заохочень та нагород.

РОЗДІЛ IV.
Права учнів навчального закладу на здійснення учнівського самоврядування.


Стаття 22.

Учні навчального закладу мають право на розвиток учнівського самоврядування у навчальному закладі відповідно до чинних законів України.

Стаття 23.

Участь учнів в учнівському парламенті гарантується правом:

· обирати і бути обраними у виборні органи та на посади
органів учнівського самоврядування;

· отримувати повну інформацію та бути інформованими
про діяльність органів учнівського самоврядування від
виборних осіб;

· рівних прав та можливостей у роботі органів учнівського самоврядування.


РОЗДІЛ V.


Рада лідерів, учнівський комітет, учнівський парламент навчального закладу.

Стаття 24.

Рада лідерів (учнівський парламент) - законодавчий орган
учнівського самоврядування, робота якого спрямована на розвиток учнівської ініціативи, дисципліни та особливостей у відповідності з задоволенням своїх потреб та інтересів.

Стаття 25.

Учнівський парламент обирається на загальній учнівській конференції і підзвітний їй на один навчальний рік.

Стаття 26.

До складу учнівського парламенту входять по 2-3 представника від колективів учнів 1-9 класів.

Стаття 27.

Керівний склад учнівського парламенту обирається шляхом проведення виборчої кампанії та таємного голосування. Кандидат вважається обраний на посаду, якщо за нього проголосували простою більшістю голосів.

Стаття 28.

Засідання учнівського парламенту проводиться за відповідним планом.
При виникненні проблем, які потребують негайного вирішення, учнівський парламент збирається на термінове позачергове засідання. Інформація щодо
рішення учнівського парламенту висвітлюється прес-центром у засобах масової інформації навчального закладу.

Стаття 29.

Повноваження членів учнівського парламенту припиняються з моменту завершення наступної виборчої кампанії і оголошення нового керівного складу Шкільної родини.

Стаття 30.

Повноваження членів учнівського парламенту можуть бути припинені у разі:

· складання повноважень за особистою заявою;

· переходу до іншого навчального закладу;

· відкликання колективом класу свого представника зі складу учнівського парламенту;

· у разі рішення членів учнівського парламенту за поведінку, яка шкодить іміджу Шкільної родини.

РОЗДІЛ VI.
Права та обов’язки голови Шкільної родини.


Стаття 31.

Голова Шкільної родини, який є представником усіх учнів у взаємовідносинах з іншими структурами навчального закладу та його адміністрацією, діє як офіційний представник на заходах, у яких представлений навчальний заклад.

Стаття 32.

Голова обирається з числа учнів навчального закладу на основі загального рівного і прямого права при таємному голосуванні строком на один навчальний рік. Вибори голови відбуваються згідно з Положенням про вибори голови учнівського парламенту .

Стаття 33.

Голова здійснює загальну координацію діяльності міністерств.

Стаття 34.

Голова має право:

· відвідувати збори педагогічного колективу;

· планувати разом з адміністрацією виховну роботу учнів навчального закладу;

· висловлювати відверто свої думки і судження з усіх питань життя та діяльності колективу навчального закладу;

· вносити пропозиції щодо вдосконалення навчального-виховного процесу;

· голосувати при вирішенні питання подальшого перебування учнів у навчальному закладі;

· скликати чергові та позачергові засідання учнівського парламенту;

· розміщувати свої звернення до учнів у шкільних засобах масової інформації.

Стаття 35.

Голова зобов’язаний:

· дотримуватись даного статуту;

· планувати, організовувати, координувати, контролювати роботу учнівського парламенту;

· звітувати на засіданнях учнівського парламенту про свою діяльність та діяльність Шкільної родини;

· оптимально використовувати навчальний час для духовного збагачення та культурного зростання;

· проводити конференції з питань самоврядування;

· виступати на захист прав та гідності учнів навчального закладу;

· гідно представити учнівський колектив в інших навчальних закладах та громадських організаціях.

РОЗДІЛ VIІ.

Взаємодія органів учнівського самоврядування

з адміністрацією навчального закладу,

педагогічним колективом,

іншими об’єднаннями та організаціями

Стаття 36.

Взаємовідносини між Шкільною родиною та адміністрацією, педагогічною радою, іншими об’єднаннями та організаціями створюються на основі принципів взаємоповаги, толерантності та співпраці.

Стаття 37.

Директор навчального закладу призначає з числа своїх заступників, педагогів координаторами, які мають право дорадчого голосу і допомагають учням у вирішенні проблемних питань, спрямовують роботу органів учнівського самоврядування.

Стаття 38.

Шкільна родина сприяє поширенню інформації про діяльність дитячих та молодіжних організацій,рухів, тісно співпрацює з товариствами і клубами за інтересами, що діють у навчальному закладі та за його межами.

РОЗДІЛ VIІІ.

Самоврядування класів

Стаття 39.

Для організації життя та діяльності учнів класів, захисту інтересів створюються органи учнівського самоврядування класів, які мають свою назву, а також можуть мати свої герб, девіз, гімн, засоби масової інформації тощо.

Стаття 40.

Вищим органом самоврядування учнів класів є збори учнів класу, які проводяться не рідше одного разу на місяць.

Стаття 41.

На зборах розглядаються питання, що стосуються життя і діяльності учнів класу, затверджується керівний склад. Програми та плани діяльності, шляхи підвищення ефективності роботи та інше.

Стаття 42.

На збори органу учнівського самоврядування класу можуть бути запрошені представники адміністрації, вчителі – предметними, батьки, представники учнівського парламенту.

Стаття 43.

Зборами органами самоврядування класів можуть вноситися пропозиції, які повинні бути розглянутими на засіданні учнівського парламенту.

Стаття 44.

Головою зборів учнівського самоврядування класу є його голова, а в разі його відсутності – заступник.

Стаття 45.

В органах учнівського самоврядування класів учнів організовують свою громадську роботу в комісіях за інтересами та бажаннями. На організаційних зборах комісій вони обирають голів комісій , планують свою роботу у відповідності з напрямами роботи Шкільної родини, розподілять доручення.

Стаття 46.

На зборах учнів класу шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів на альтернативній основі обираються кандидати у члени учнівського парламенту.

РОЗДІЛ ІХ.

Прикінцеві положення

Стаття 47.

Статут Шкільної родини набуває чинності з дня його затвердження учнівською конференцією навчального закладу.

Стаття 48.

Припинення діяльності Шкільної родини здійснюється шляхом її ліквідації чи реорганізації за рішенням учнівської конференції навчального закладу не менше як 2/3 обраних представників класів або у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Повернутися на головну сторінку
Кiлькiсть переглядiв: 19

Коментарi